Сьогодні, звісно, дирчати в ефірі вже ніхто не хоче, а відключати когось від чогось в Інтернеті - це багато кому за радянською звичкою хочеться. От наприклад:
Це я запрошую єланчан пошукати експертів для роботи над програмою розвитку дорожнього господарства:
А хтось скаржиться Фейсбуку, мовляв, рятуйте, порушення правил і норм, пропаганда расизму і насилля. Ну, той блокує, діло нехитре.
А ось я дякую тим, хто поставив лайк біля повідомлення про проект Єланецька дорога. Ну теж комусь несила таке терпіти, треба заглушити...
От вам і суспільний діалог. Не думаю, що це агенти Путіна у Єланцю бешкетують, то наші власні радянські звички замість обговорювати і намагатись зрозуміти опонента, відключити його та й забути.
Відключальщики, забувайте, будь ласка, ці звички, вони ведуть у безвихідь. Маєте заперечення? Кажіть. Нема аргументації? Подумайте краще, вона є, ви просто її не сформулювали. Так, важче, ніж відключитись від опонента і не бачити його, мовляв, він того не вартий. Але так ми нічого не збудуємо. Ані дорогу ані державу.
Немає коментарів:
Дописати коментар